Історична довідка

 

Найдавніше поселення на території нинішнього Вижницького району - село Замістя і село Коритне (палеолітична стоянка 40-12 тис. років тому). Трипільська стоянка - с.Банилів, с. Коритне. (3 тисячоліття до н.е.). Епоха Черняхівської культури (2-6 століття - Вашківці, Іспас, Карапчів, Мілієве).

 

Найдавніша літописна згадка про Вижницю дає підстави стверджувати, що місто виникло в кінці XV століття (перша згадка в літописі 1501 року). 3 1514 по 1574 рр. землі Вижниччини були загарбані султанською Туреччиною. До 1774 р. м.Вижниця підлягала Молдавському князівству. Згодом, як і вся Північна Буковина, потрапляє під владу Австро-Угорщини.

 

Здавна у Вижниці та її околицях розвивались ремесла і торгівля. Статус торгового містечка Вижниця отримує з 1767 р. З кінця XVIII століття зароджується лісова промисловість. З початком сплаву деревини Черемошем, промисловість набуває дальшого становлення.

 

Історія нагадує, що гордий волелюбний дух вижничан протистояв свавіллю місцевих багатіїв. Згодом ці протести переросли у заворушення і повстання. Особливо активна антифеодальна боротьба велась на чолі з відомими ватагами Олексою Довбушем, Миколою Штолюком та Лук'яном Кобилицею.

 

В 1855 році Вижниця стає повітовим центром. Під час першої світової війни Вижниця та інші населені пункти перетворюються в руїни. Зменшувалась і кількість населення.

 

У листопаді 1918 року територію нинішнього району захопила королівсько-боярська Румунія. 28 червня 1940 року територія Вижниччини у складі Північної Буковини входить до складу  УРСР, 11.11.1940р. утворено Вижницький район. 6 липня 1941 року Вижниччину загарбали гітлерівські фашисти. Під час Другої світової війни чимало вижничан були закатовані, відправлені у табори смерті та каторжні роботи до фашистської Німеччини.

 

Мирне життя в районі настало 8 квітня 1944 року, коли ворога було вигнано з території. У 1945 р. засновано газету "Верховина".

 

У 1963 р. у Вашківцях відкрито медичне училище. Цього ж року район було реорганізовано. В склад Вижницького району увійшли населені пункти: Ващківці, Банилів, Сл.Банилів, Карапчів, Коритне. В кінці року в районі споруджено ретранслятор.

 

На території району є об'єкт природно-заповідного фонду - національний природний парк "Вижницький ", що має загальнодержавне значення.

 

Район має ряд пам'яток архітектури, культових споруд. Серед них приміщення банку, Будинок народної творчості та дозвілля, будинок дитячої творчості, районна лікарня, маслозавод, середня школа ім.Ю.Федьковича, Вижницький коледж прикладного мистецтва ім.В.Шкрібляка. Серед культових - Св.Михайлівська церква, Римо-Католицький костьол (Вижниця), монастир на Аниній горі (Вашківці) та ін.

 

Серед наукових та освітніх закладів є зональний міжвідомчий науково-дослідний відділ (опорний пункт) НАН України при Вижницькій лабораторії ветеринарної медицини.

 

Гордістю району є Вижницький коледж прикладного мистецтва, (відкрито в 1905 році).

 

З 1994 року відновлена Вижницька гімназія, яка була заснована у 1908 році, як перша на Буковині українська гімназія. В 1995 році відновила свою роботу Вашківецька гімназія.

 

В районі є музей-садиба імені Г.Гараса - художника-орнаменталіста, (Вашківці), музеї народного артиста України Н.Яремчука, заслуженого майстра народної творчості України О.Гасюк, Центр історії, культури та побуту району (Вижниця): (музей поета Д.Загула с.Мілієве).

 

Споруджено пам’ятник Л.Кобилиці у м.Вижниці та пам'ятники Т.Шевченку у м.Вижниці, м.Вашківцях, с.Іспасі. Погруддя Ю.Федьковича прикрашає міський парк Вижниці. Споруджена також на в’їзді до с.Виженка пам'ятна каплиця на честь 75-річчя Буковинського віча. Славна Вижниччина і своїм мистецтвом. Широко відомий в Україні і за її межами народний самодіяльний ансамбль танцю "Смеречина". Він побував у Бельгії, Франції, Німеччині, Румунії, Канаді, Чехії, Польщі та інших країнах. Знаний за межами району самодіяльних народний театр "Ватра", студія "Черемош", народний самодіяльний танцювальний ансамбль “Черемшина” та “Смерічка”.

 

У Вижниці проводиться ряд різноманітних заходів щодо відзначення державних і релігійних свят, знаменних дат, вшанування знаних людей краю. Серед них: "Гуцульські фестини", фестивалі імені Н. Яремчука, гуцульські фестивалі.

 

У 1996 році у Вижниці започатковано Перший фестиваль української народної пісні імені народного артиста України Н. Яремчука, а також міжнародний футбольний турнір його імені.

 

До когорти видатних краян слід віднести Василя Михайлюка (композитора з Вашківців, автора славнозвісної "Черемшини"), Н.Яремчука - лауреата премії ім.Шевченка (посмертно), Йосифа Бургу письменника, Темістокля Вірсту - художника (Париж) уродженця с. Іспас.

 

Свого часу Вижницький район відвідували Олесь Гончар, Чингіз Айтматов, Ірина Вільде, Дмитро Павличко, Микола Вінграновський, Тарас Мельничук, Леонід Кравчук та багато інших.

 

В минулому Вижниччину відвідували Леся Українка, Іван Франко, Ольга Кобилянська, Михайло Грушевський та інші особистості.