Село Виженка

 

Там, де води звивистої Виженки зливаються з бурхливим Черемошом, в оточені зелених верхів розташоване багате на історичні пам’ятки село Виженка. Хоча вперше село згадується в документах XVIII століття, старі люди зберегли у своїй пам’яті прадавній переказ, що саме тут верховинці перетяли шлях диким татарським ордам. Як ненажерлива гусінь, каже легенда, сунула татарва, нищачи все живе. Людям доводилось відступати все далі й далі в Карпати. І ось тут, де гірський потік Лісківець впадає у Виженку, волелюбні горяни вирішили або відбити ворога, або загинути.


А тим часом завалили проходи і лази буками та смереками, притаїлись у лісах понад річкою, чатують на непроханих гостей. Пропустили в пастку передові загони ворога, а тоді перекрили Їм шлях до відступу, розкопали загату і вода ринула на чужинців. Топірцями і ратищами гуцули перебили ординців. Не змогли врятувати їх ні луки, ні швидкі степові коні. Рештки переляканої орди почали відкочуватись назад. На цьому місці стоїть збудована у 1792 році діюча Іванівська церква. Причому зведена вона без жодного залізного цвяха.


Понад Лісківцем можна піднятися до царинки з такою ж назвою, а потім плаєм праворуч на гору «Берізка». Тут знайдете утворену з величезних валунів печеру. ЇЇ називають Довбушевою. Кажуть вона має сполучення з галицьким берегом. Коли жандарми дуже насідали на Довбуша та його побратимів, месники добиралися до печери і тут мали завжди надійний порятунок.

 

Хто буває у Виженці, той не може обминути й іншої пам’ятки-архітектури, на кам’яних стінах якої викарбовані слова про знущання й наруги котрі доводилось переносити кріпакам.

 

«Браття милі! Року 1820 толоки, ліси і всі добра були людські: року 1822 інжиніри записали їх ляхам, а люди о том не розуміли. Ляхам мусили кожний робити три дні на тиждень панщини. Як не прийшов на панщину, то давали 50-70 буків, що кров йшла». А далі ще свідчення, що у 1866 році пережили голод і холеру».

 

Наприкінці ХІХ та на початку ХХ століття Виженку відвідали видатні діячі культури: Ю. Федькович, О. Кобилянська, Леся Українка, Іван Франко, Василь Стефаник, Марко Черемшина.

 

В 1902 році тут народився Опанас Шевчукевич – відомий український скульптор, лікар, письменник.
Розвитку народного мистецтва села Виженка сприяли поетична краса прикарпатського краю, наявність доброякісної сировини, природні здібності майстрів.

 

До складу Виженської сільської ради входять один населений пункт село Виженка.
    

Почесні громадяни
Майстри народної творчості  вишивальниці - Клим Марія Іванівна та Гудима Марія Власіївна.

 

Територія населеного пункту – 257,83 га


Освітні заклади
Розташована місцева школа І-ІІ ступенів, розрахована на 100 учнів.
Діє дитячий навчальний заклад, який розрахований на 39 дітей

 

Охорона здоров’я
На території села медичне обслуговування громадян здійснюється через фельдшерсько-акушерський пункт, де працює троє медичних працівників.

 

Культура, спорт, туризм
Наприкінці ХІХ та на початку ХХ століття Виженку відвідали видатні діячі культури: Ю. Федькович, О. Кобилянська, Леся Українка, Іван Франко, Василь Стефаник, Марко Черемшина.
В 1902 році тут народився Опанас Шевчукевич – відомий український скульптор, лікар, письменник.


Об’єкти культового призначення
Діють Іванівська  та  Свято-Миколаївська церкви,