Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом щодо зони вільної торгівлі

Угода про асоціацію покликана забезпечити якісно новий, поглиблений формат відносин між Україною та ЄС. Вона стане унікальним двостороннім документом, який виходитиме далеко за рамки подібних угод, укладених ЄС свого часу з країнами Центральної та Східної Європи. Угода не лише закладе якісно нову правову основу для подальших взаємин між Україною та ЄС, але й слугуватиме стратегічним орієнтиром для проведення системних соціально-економічних реформ в Україні, широкомасштабної адаптації законодавства України до норм і правил ЄС.

 

З укладенням Угоди відносини між Україною та ЄС будуть переведені на новий рівень – від партнерства і співробітництва до політичної асоціації та економічної інтеграції. Важливим елементом Угоди є положення про створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі. Україна розглядає Угоду про асоціацію як важливий крок на шляху наближення в перспективі до наступного етапу – підготовки до вступу в ЄС.

 

Угода про асоціацію налічує понад тисячу сторінок, а за своєю структурою складається з преамбули, семи частин, 43 додатків та 3 протоколів.

 

Офіційне відкриття переговорного процесу щодо створення зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом відбулось 18 лютого 2008 р. у м. Києві під головуванням Президента України та Комісара Європейської Комісії з питань торгівлі. 19 липня 2012 р. у м. Брюсселі відбулось парафування Угоди про асоціацію між Україною та ЄС в частині положень щодо створення зони вільної торгівлі. Таким чином була підведена риска у переговорному процесі, який тривав більше 4 років.

 

Положення частини Угоди про асоціацію щодо створення зони вільної торгівлі є інтегрованою базовою частиною майбутньої Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, складає майже 85 % від загального обсягу Угоди та включає такі глави:

 

1. Торгівля товарами, включаючи тарифну лібералізацію;

 

2. Технічні бар’єри в торгівлі;

 

3. Інструменти торговельного захисту;

 

4. Санітарні та фітосанітарні заходи;

 

5. Сприяння торгівлі та співробітництво в митній сфері, включаючи протидію шахрайству та правила походження товарів;

 

6. Торгівля послугами;

 

7. Рух капіталу та поточні платежі, заснування компаній, інвестиції;

 

8. Державні закупівлі;

 

9. Права інтелектуальної власності;

 

10. Географічні зазначення;

 

11. Конкурентна політика: антимонопольні заходи, державна допомога;

 

12. Торговельні відносини в енергетичній сфері;

 

13. Транспарентність;

 

14. Торгівля та сталий розвиток;

 

15. Спеціальний механізм врегулювання суперечок в рамках ЗВТ.

 

Наповнення майбутньої ЗВТ спрямоване на досягнення максимально глибокої економічної інтеграції, до якої будуть готові сторони, та не має аналогів з попередньої практики Євросоюзу.

 

Запровадження режиму вільної торгівлі відбуватиметься в рамках всеохоплюючої та поглибленої зони вільної торгівлі у форматі “ЗВТ+” з акцентом на регуляторному співробітництві.

 

Формат “ЗВТ+” передбачає, що скорочення та ліквідація торговельних обмежень у рамках режиму вільної торгівлі стосуються не тільки лібералізації виключно двосторонньої торгівлі товарами, а також обумовлені згодою сторін лібералізувати додатково такі сфери як торгівля послугами, режими прямих іноземних інвестицій та державні закупівлі.

 

Ключовою відмінністю ЗВТ+ з ЄС від класичних зон вільної торгівлі є поширення режиму вільної торгівлі на сектор послуг та (частково) лібералізація руху робочої сили, а також широка програма адаптації економічного та секторального законодавства України до норм та стандартів Європейського Союзу, яка дозволить усунути нетарифні бар’єри для українського експорту до внутрішнього ринку ЄС.

 

Зважаючи на те, що невід’ємною частиною поглибленої ЗВТ є приведення українського законодавства та практики у відповідність до норм та положень ЄС, особливого значення набуває положення щодо застосування міжнародних та Європейських стандартів та інструментів у відповідних сферах співпраці.

 

Серед основних здобутків від укладення Угоди загалом можна виділити, перш за все:

 

- покращення умов експорту до ЄС української продукції в першу чергу за рахунок скасування увізного мита, а також зменшення нетарифних обмежень у торгівлі сільськогосподарською продукцією.

 

- прискорення темпів економічного зростання в основному за рахунок таких видів економічної діяльності, як сільське господарство та харчова промисловість, текстильна та шкіряна промисловість, металургія та оброблення металу, транспортні послуги, послуги юридичним особам;

 

- збільшення кількості зайнятих економічною діяльністю за рахунок таких видів економічної діяльності, як сільське господарство та харчова промисловість, торгівля та ремонт, транспорт. Водночас очікується незначне зменшення кількості зайнятих у хімічній промисловості, виробництві машин та устаткування;

 

- розширення доходної частини державного бюджету;

 

- заохочення прямих іноземних інвестицій в Україну;

 

- покращення ділового та інвестиційного клімату для національних бізнес-операторів;

 

Імплементація положень Угоди також сприятиме зміцненню зв’язків у сфері торгівлі, навколишнього природного середовища і соціальної політики та практики для подальшого сприяння цілям розширення торгівлі між Україною та ЄС, врахуванню та взаємоузгодженню економічних, соціальних та екологічних інтересів у розвитку держави та суспільства.

 

При цьому, враховуючи закінчення переговорного процесу та підготовку проекту Угоди про асоціацію до підписання, Урядом України здійснюються масштабні заходи, пов’язані із підготовкою внутрішнього ринку до умов роботи в рамках зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Зокрема, здійснюються реформи у таких сферах як санітарні та фітосанітарні заходи, технічне регулювання та стандартизація, державні закупівлі, державна допомога тощо. На постійній основі проводиться робота з гармонізації законодавства України із законодавством Європейського Союзу, в тому числі в рамках Порядку денного асоціації Україна – ЄС та Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу (Закон України від 18 березня 2004 року № 1629-IV із змінами і доповненнями).