План дій Україна-НАТО

Вступ

 

Цей План дiй було розроблено вiдповiдно до рiшення Комiсiї Україна-НАТО з метою поглиблення i розширення вiдносин Україна-НАТО; вiн вiдображає Стратегiю вiдносин України з Органiзацiєю Пiвнiчноатлантичного договору (НАТО). Вiн базується на Хартiї про особливе партнерство, пiдписанiй у Мадридi 9 липня 1997 р., яка залишається основою вiдносин Україна-НАТО.

 

Метою цього Плану дiй є чiтке визначення стратегiчних цiлей i прiоритетiв України для досягнення її мети v повної iнтеграцiї у євроатлантичнi структури безпеки i для створення стратегiчних рамок для iснуючого i майбутнього спiвробiтництва Україна-НАТО вiдповiдно до Хартiї. У цьому контекстi вiн буде перiодично переглядатися.

 

 

План дiй мiстить спiльно погодженi принципи i цiлi. З метою забезпечення досягнення цих цiлей i принципiв згiдно з Роздiлом V розроблятимуться Щорiчнi Цiльовi плани (ЦП), якi включатимуть конкретнi внутрiшнi заходи України та вiдповiднi спiльнi заходи Україна-НАТО.

 

РОЗДIЛ I. ПОЛIТИЧНI I ЕКОНОМIЧНI ПИТАННЯ

 

1. Полiтика i безпека

 

А) Внутрiшньополiтичнi питання

 

Принципи

 

З метою бiльш тiсної євроатлантичної iнтеграцiї Україна продовжуватиме проводити внутрiшню полiтику, основану на змiцненнi демократiї та верховенствi права, повазi до прав людини, принципi розподiлу влад i незалежностi судiв, демократичних виборах вiдповiдно до норм Органiзацiї з безпеки та спiвробiтництва в Європi (ОБСЄ), полiтичному плюралiзмi, свободi слова, повазi до прав нацiональних та етнiчних меншин та недискримiнацiї за полiтичними, релiгiйними або етнiчними ознаками. Це включатиме забезпечення адаптацiї чинного законодавства для втiлення зазначеної полiтики.

 

Зважаючи на орiєнтацiю зовнiшньої полiтики України на європейську i євроатлантичну iнтеграцiю, включаючи її заявлену перспективну мету v членство в НАТО, Україна продовжуватиме розвиток законодавства, базуючись на загальних принципах демократiї та мiжнародного права.

 

Важливим елементом реформування правової системи є участь у конвенцiях Ради Європи, якi встановлюють спiльнi стандарти для європейських країн. Зусилля мають бути спрямованi на реформування правоохоронних структур, удосконалення механiзмiв забезпечення дотримання i виконання всiма державними та громадськими структурами принципу верховенства права, посилення ролi структур, що захищають громадянськi права.

 

Цiлi

 

I.1.А.1 змiцнення демократичних i виборчих iнституцiй;

 

I.1.А.2 змiцнення повноважень та незалежностi судової влади;

 

I.1.А.3 сприяння постiйному розвитку i змiцненню громадянського суспiльства, верховенству права, захисту основних прав людини i громадянських свобод;

 

I.1.А.4 забезпечення свободи вiросповiдання;

 

I.1.А.5 забезпечення свободи зiбрань;

 

I.1.А.6 завершення адмiнiстративної реформи;

 

I.1.А.7 змiцнення цивiльного демократичного контролю над Збройними Силами i сектором безпеки в цiлому;

 

I.1.А.8 боротьба з корупцiєю, вiдмиванням грошей та незаконною економiчною дiяльнiстю шляхом економiчних, правових, органiзацiйних i правоохоронних заходiв; проведення необхiдних заходiв для вилучення зi списку FATF, зокрема прийняття та iмплементацiя закону, який вiдповiдає стандартам FATF;

 

I.1.А.9 забезпечення рiвноваги мiж трьома гiлками влади v законодавчою, виконавчою та судовою v шляхом конституцiйних i адмiнiстративних реформ i забезпечення їхньої ефективної спiвпрацi.

 

В) Зовнiшня полiтика i полiтика у галузi безпеки

 

Принципи

 

Повна iнтеграцiя у євроатлантичнi структури безпеки є прiоритетом i стратегiчною метою зовнiшньої полiтики України. У цьому контекстi майбутнi процеси внутрiшнього розвитку країни будуть здiйснюватися на основi рiшень, спрямованих на пiдготовку України для досягнення її мети щодо iнтеграцiї в євроатлантичнi структури.

 

Україна i НАТО мають спiльне бачення об-єднаної i вiльної Європи i спiльну рiшучiсть боротися з тероризмом, розповсюдженням зброї масового знищення (ЗМЗ), регiональною нестабiльнiстю та iншими загрозами безпецi.

 

Iнтереси нацiональної безпеки та iснуюча мiжнародна ситуацiя вимагають iстотного поглиблення вiдносин мiж Україною i НАТО.

 

Цiлi

 

I.1.B.1 оновлення зовнiшньої полiтики i полiтики у галузi безпеки з метою вiдображення мети України щодо повної євроатлантичної iнтеграцiї;

 

I.1.B.2 реформування державних органiв у сферi нацiональної безпеки та оборони, яке б вiдображало євроатлантичну полiтику України;

 

I.1.B.3 ствердження України як ключового донора регiональної стабiльностi та безпеки, включаючи збiльшення внеску України до мiжнародного спiвробiтництва з врегулювання конфлiктiв та пiдтримання миру;

 

I.1.B.4 продовження i розширення участi у вiдповiдних операцiях з пiдтримання миру;

 

I.1.В.5 повне дотримання мiжнародних зобов-язань з контролю над озброєннями;

 

I.1.В.6 подальший розвиток цивiльно-вiйськових вiдносин;

 

I.1.В.7 розширення участi у мiжнароднiй боротьбi проти тероризму, включаючи повне виконання всiх пов-язаних з цiєю проблемою резолюцiй Ради Безпеки Органiзацiї Об-єднаних Нацiй, а також участь у заходах, передбачених Планом дiй Партнерства проти тероризму;

 

I.1.В.8 подальше запровадження необхiдних внутрiшнiх заходiв у галузi боротьби з тероризмом, зокрема шляхом змiцнення безпеки кордонiв i системи експортного контролю з метою боротьби з розповсюдженням ЗМЗ та засобiв її доставки, а також вiдмиванням грошей.

 

2. Економiчнi питання

 

Принципи

 

Принципи змiцнення ринкової економiки та економiчнi стандарти Органiзацiї економiчного спiвробiтництва i розвитку, захист економiчних свобод, забезпечення стабiльностi та добробуту через економiчну свободу, соцiальну справедливiсть та вiдповiдальне ставлення до навколишнього середовища є вирiшальними для розвитку української економiки.

 

Прагнучи досягти своєї стратегiчної мети v повної iнтеграцiї у євроатлантичнi структури безпеки, Україна зобов-язується привести своє внутрiшнє законодавство у вiдповiднiсть до правил i процедур, прийнятих на євроатлантичному просторi.

 

Україна продовжуватиме докладати зусиль, спрямованих на забезпечення сталого економiчного зростання та iстотного пiдвищення загального рiвня життя.

 

Ключовим елементом економiчної стратегiї України є забезпечення вiдкритостi економiки вiдповiдно до стандартiв Свiтової органiзацiї торгiвлi (СОТ). Це сприятиме економiчнiй безпецi держави i забезпечить бiльш тiсну координацiю внутрiшньої та зовнiшньої полiтики держави в галузi економiки.

 

Зовнiшньоекономiчним прiоритетом України є повна iнтеграцiя до свiтового економiчного простору та поглиблення її мiжнародного економiчного спiвробiтництва.

 

Цiлi

 

I.2.1 сприяння сталому економiчному зростанню, включаючи сприяння структурнiй перебудовi економiки для пiдтримання стабiльного зростання рiчного ВВП, низьких темпiв iнфляцiї, зростання реальних доходiв населення та обмеження бюджетного дефiциту;

 

I.2.2 введення мораторiю на iнiцiювання законопроектiв про податковi пiльги;

 

I.2.3 створення умов, необхiдних для вступу до СОТ;

 

I.2.4 сприяння економiчному спiвробiтництву мiж Україною, НАТО та країнами-партнерами;

 

I.2.5 проведення реформ оборонної економiки для досягнення мети України щодо iнтеграцiї в євроатлантичнi структури;

 

I.2.6 створення iнституцiйного середовища, що стимулюватиме дiлову активнiсть, економiчне зростання на основi структурно-iнновацiйних перетворень, створення сучасної соцiальної iнфраструктури i механiзмiв соцiально-ринкової економiки, з одночасною пiдтримкою адекватної мережi соцiального захисту;

 

I.2.7 проведення економiчних i структурних реформ, з урахуванням рекомендацiй Свiтового Банку, Мiжнародного валютного фонду (МВФ) та iнших мiжнародних iнституцiй, включаючи заходи для сприяння приватизацiї, боротьби з корупцiєю та пiдвищення прозоростi державних витрат;

 

I.2.8 розширення процесу земельної реформи;

 

I.2.9 гарантування економiчних прав i свобод громадян в усiх формах, у тому числi шляхом посилення захисту прав iнтелектуальної власностi;

 

I.2.10 створення необхiдних передумов для формування середнього класу;

 

I.2.11 обмеження рiзницi у реальних доходах мiж верствами населення з високими i низькими доходами i докладання зусиль для лiквiдацiї бiдностi;

 

I.2.12 посилення енергетичної безпеки.

 

3. Iнформацiйнi питання

 

Принципи

 

Принципи свободи слова i преси та вiльне поширення iнформацiї є нарiжними каменями для утвердження демократичної держави i суспiльства, що керуються верховенством права. Положення Конституцiї України щодо свободи слова та iнформацiї вiдповiдають статтi 19 Загальної декларацiї прав людини i статтi 10 Конвенцiї про захист прав людини i основних свобод.

 

Україна пiдтримує Резолюцiю 59 (1) Генеральної Асамблеї ООН, яка проголошує, що свобода iнформацiї є основним правом людини i критерiєм для усiх iнших свобод.

 

Хоча вiдповiдне українське законодавство мiстить важливi положення щодо забезпечення свободи слова та iнформацiї, Україна сповнена рiшучостi покращити загальне та правове середовище, в якому працюють засоби масової iнформацiї (ЗМI), а також змiцнити свободу висловлювань i сприяти усуненню перешкод у дiяльностi ЗМI. У зв-язку з цим, суттєве значення має тiсне спiвробiтництво України з вiдповiдними мiжнародними органiзацiями, зокрема Радою Європи та ОБСЄ.

 

Цiлi

 

I.3.1 вдосконалення i забезпечення реалiзацiї гарантiй свободи думки i слова, свободи преси, вiльного висловлення поглядiв i переконань та доступу до iнформацiї;

 

I.3.2 забезпечення вiльного отримання, публiкацiї та поширення iнформацiї засобами масової iнформацiї;

 

I.3.3 iмплементацiя вiдповiдного законодавства для усунення перешкод дiяльностi ЗМI;

 

I.3.4 поглиблення iнформацiйного вимiру спiвробiтництва Україна-НАТО, включаючи парламентське спiвробiтництво;

 

I.3.5 пiдвищення рiвня обiзнаностi громадськостi з НАТО шляхом спiвробiтництва України з НАТО у сферi iнформацiї, включаючи спiвробiтництво з Центром iнформацiї i документацiї НАТО в Українi;

 

Роздiл II. Питання безпеки i оборони та вiйськовi питання

 

А) Реформа у галузi оборони i безпеки

 

Принципи

 

Україна залишається вiдданою подальшому проведенню реформ у галузi оборони та безпеки, спрямованих на реструктуризацiю та перетворення нацiональної структури оборони та безпеки на демократично контрольовану та ефективну органiзацiю, що здатна забезпечити державний суверенiтет i територiальну цiлiснiсть та сприяти змiцненню миру та стабiльностi в євроатлантичному регiонi.

 

 Запроваджуючи цi реформи у галузi нацiональної оборони i безпеки, Україна прагне адаптувати свої структури i завдання до загроз безпецi, якi змiнюються, на 

євроатлантичному просторi, вiдiйти вiд принципу ?кругової територiальної оборони країни¦, враховувати необхiднiсть розвитку як воєнних, так i невоєнних аспектiв врегулювання криз.

 

В той час як зусилля, зосередженi на реформуваннi Збройних Сил України, залишатимуться прiоритетом, у контекстi нових загроз безпецi Україна прагне бiльш повно використовувати сили та засоби Держкомкордону, МВС та МНС. Реформа iнших силових структур, таких як Прикордоннi вiйська, посилить можливостi України щодо запобiгання нелегальному перемiщенню наркотичних, радiоактивних та iнших заборонених речовин, людей, передачi технологiй подвiйного призначення, а також боротьби з транскордонною злочиннiстю.

 

Україна прагне доповнити воєнну реформу програмами з вирiшення проблемних питань, пов'язаних з її проведенням, таких як допомога вiйськовослужбовцям, звiльненим у запас або вiдставку, закриття вiйськових баз, безпечна утилiзацiя застарiлих та надлишкових боєприпасiв i вiйськової технiки, конверсiя оборонних пiдприємств та рекультивацiя земель.

 

Збройнi Сили України мають пiдняти до значно бiльш високого рiвня свою оборонну iнфраструктуру, сили та засоби, щоб вiдповiдати вимогам нової системи колективної безпеки та новим методам ведення вiйськових операцiй. Ця робота має здiйснюватися на основi глибокої реструктуризацiї оборонно-промислового комплексу, з тим щоб вiн повнiстю вiдповiдав вимогам ринкової економiки та вiдкритої конкуренцiї як на внутрiшньому, так i на мiжнародному ринках.

 

Цiлi

 

II.А.1 реформування Збройних Сил України з метою перетворення на добре пiдготовленi та оснащенi, бiльш мобiльнi та сучаснi збройнi сили, здатнi вiдповiдати на загрози безпецi, захищати територiю держави та робити внесок до миротворчих i гуманiтарних мiсiй пiд егiдою мiжнародних органiзацiй;

 

II.А.2 посилення цивiльного контролю над Збройними Силами України та iншими вiйськовими формуваннями, включаючи пiдвищення рiвня спiвробiтництва з Парламентом i посилення його контролю, а також бiльш активну участь цивiльних осiб у процесi прийняття рiшень у галузi безпеки;

 

II.А.3 змiцнення державних структур з метою покращання реагування на виклики, пов-язанi з невiйськовими i асиметричними загрозами;

 

II.А.4 посилення державної мiжвiдомчої координацiї мiж Мiнiстерством оборони, Мiнпромполiтики, Прикордонними вiйськами, МНС i МВС з метою покращання реагування на наслiдки природних та антропогенних катастроф, включаючи терористичними акти;

 

В) Спiвробiтництво з НАТО

 

Принципи

 

У контекстi проведення воєнної реформи та адаптацiї до нових загроз особливо важливим є спiвробiтництво України з НАТО у галузi воєнної реформи, пов-язаних з обороною сферах, а також у вiйськовiй галузi.

 

Спiвробiтництво з НАТО у вiйськовiй сферi розглядається як важливий елемент партнерства України з НАТО в цiлому. Вiйськова спiвпраця дозволяє втiлити вiйськовi аспекти загальнополiтичних цiлей i завдань планування у вiйськове спiвробiтництво з метою їх виконання.

 

У цьому контекстi Україна буде максимально використовувати потенцiал своїх цивiльних i вiйськових програм спiвробiтництва з НАТО та її державами-членами з метою досягнення поставлених завдань. Зазначене особливо стосується Спiльної робочої групи Україна-НАТО з питань воєнної реформи (СРГ ВР), яка є одним з ключових механiзмiв спiвробiтництва Україна-НАТО у галузi оборони та безпеки. Важливими iнструментами реформування та спiвробiтництва також є Процес планування та оцiнки сил (ППОС), а також програми спiвробiтництва у галузях озброєнь, протиповiтряної оборони, контролю за повiтряним простором, оборонних дослiджень i технологiй, науки, планування на випадок надзвичайних ситуацiй цивiльного характеру, матерiально-технiчного забезпечення i стандартизацiї та вiйськового спiвробiтництва. У той час як робота в рамках СРГ ВР встановлює прiоритети проведення воєнної реформи, спiвробiтництво з оборонних питань сприяє досягненню взаємосумiсностi з НАТО та пiдвищує загальний потенцiал України вiдiгравати ключову роль у забезпеченнi регiональної безпеки.

 

Проведення реформи та вiйськове спiвробiтництво сприяють також реалiзацiї стратегiчної мети України щодо євроатлантичної iнтеграцiї шляхом поступового прийняття стандартiв i процедур НАТО, а також пiдвищення взаємосумiсностi мiж Збройними Силами України та НАТО, зокрема шляхом iмплементацiї Цiлей партнерства та участi в операцiях з реагування на кризи пiд проводом НАТО.

 

Цiлi

 

II.В.1 максимальне використання потенцiалу СРГ ВР, пiдвищення ролi та координацiї практичного спiвробiтництва Україна-НАТО в рамках Програми ?ПЗМ¦ та у двостороннiй спiвпрацi з метою сприяння iмплементацiї Нацiональних цiлей воєнної реформи та Цiлей партнерства;

 

II.В.2 забезпечення спрямування вiйськового спiвробiтництва України з НАТО i надалi на досягнення проголошеної Україною мети пiдвищення спроможностей Збройних Сил України в реалiзацiї планiв воєнної реформи;

 

II.В.3 збiльшення внеску України до миротворчих операцiй пiд проводом НАТО на Балканах та заходiв держав-членiв Альянсу в рамках боротьби з тероризмом;

 

II.В.4 досягнення повної взаємосумiсностi, ефективностi та готовностi до виконання завдань пiдроздiлами Збройних Сил України шляхом повної iмплементацiї Цiлей партнерства;

 

II.В.5 пiдвищення рiвня професiйної пiдготовки українського цивiльного i вiйськового персоналу;

 

II.В.6 продовження розробки та впровадження угод щодо спiвробiтництва мiж Україною та НАТО, таких як Меморандум про взаєморозумiння про забезпечення пiдтримки операцiй НАТО з боку України та Меморандум про взаєморозумiння щодо стратегiчних авiаперевезень, а також забезпечення їх повної iмплементацiї;

 

II.В.7 пiдтримання готовностi пiдроздiлiв Об-єднаних сил швидкого реагування до участi у спiльних операцiях з НАТО, а також здiйснення пiдготовки цих пiдроздiлiв вiдповiдно до стандартiв НАТО;

 

II.В.8 досягнення необхiдного рiвня сумiсностi сучасних та майбутнiх зразкiв озброєнь, вiйськової технiки та доктрини Збройних Сил України, що дозволить досягти мiнiмально достатнього рiвня взаємосумiсностi для виконання в кожному окремому випадку завдань у спiльних з НАТО iнтересах та приведення практики закупiвель до стандартiв країн-членiв НАТО;

 

II.В.9 посилення ролi України як ключового учасника регiональних операцiй з подолання наслiдкiв природних лих та надзвичайних ситуацiй цивiльного характеру; пiдтримка України у справi вдосконалення нацiональної об-єднаної системи планування з питань надзвичайних ситуацiй цивiльного характеру та реагування на природнi лиха; розвиток взаємосумiсностi в органiзацiї та процедурах операцiй з подолання наслiдкiв катастроф, в т.ч. через механiзми Євроатлантичного центру координацiї реагування на катастрофи;

 

II.В.10 вдосконалення системи управлiння повiтряним рухом в Українi, включаючи функцiонування служб управлiння повiтряним рухом, з метою бiльш якiсного реагування на можливi терористичнi загрози;

 

II.В.11 мiнiмiзацiя шкоди, спричиненої забрудненням навколишнього середовища внаслiдок проведення широкомасштабних вiйськових навчань, включаючи мiжнароднi, та випробування озброєнь та вiйськової технiки, а також забрудненням, що виникло у процесi зберiгання та знешкодження хiмiчних речовин, вибухiвки, протипiхотних мiн, надлишкової стрiлецької зброї i легких озброєнь та небезпечних боєприпасiв;

 

II.В.12 покращання взаємосумiсностi засобiв зв'язку та iнформацiйно-комунiкацiйних систем України та НАТО;

 

II.В.13 розвиток мiжнародного спiвробiтництва мiж науковцями України, країн-членiв НАТО та країн-партнерiв, а також розвиток спiвробiтництва в галузi науки та технологiй у рамках Наукової Програми.

 

С) Питання ресурсiв

 

Принципи

 

Воєнна реформа також вимагатиме значних фiнансових витрат. Це означає, що Українi необхiдно створити вiдповiдну систему управлiння ресурсами на основi методологiї НАТО та з урахуванням мiжнародного досвiду в складаннi оборонних бюджетiв.

 

Україна надає прiоритетного значення спiвробiтництву в галузях, спрямованих на досягнення конкретних практичних результатiв, та таких, що вiдповiдають нацiональним iнтересам i пiдтримують проведення воєнної реформи в Українi.

 

Цiлi

 

II.С.1 покращання прозоростi оборонного планування та процедур укладання бюджету; перехiд до сучасної системи НАТО щодо розробки оборонних програм, бюджетного планування та фiнансування;

 

II.С.2 реформування процедури фiнансового планування з метою пiдтримки проведення воєнної реформи та переходу Збройних Сил на професiйну основу;

 

II.С.3 пiдготовка фахiвцiв в галузi управлiння ресурсами, складання бюджету та фiнансування оборонних потреб;

 

II.С.4 реформування процесiв виробництва, закупiвель, фiнансування та проведення тендерiв в оборонно-промисловому комплексi (ОПК) для вiдображення євроатлантичної орiєнтацiї України та її мети стати країною з ефективно дiючою ринковою економiкою. Це включатиме i адаптацiю ОПК до стандартiв НАТО.

 

РОЗДIЛ III. ЗАХИСТ I БЕЗПЕКА IНФОРМАЦIЇ

 

Принципи

 

Україна сповнена рiшучостi розвивати i гармонiзувати свою нацiональну систему захисту iнформацiї з обмеженим доступом вiдповiдно до критерiїв i стандартiв НАТО.

 

Доступ до iнформацiї з обмеженим доступом та її захист грунтуються на вимогах НАТО i нацiональному законодавствi України, зокрема на Угодi про безпеку мiж Урядом України i НАТО, пiдписанiй 13 березня 1995 р., та ратифiкованiй Верховною Радою України 12 вересня 2002 р.

 

Україна готова здiйснювати поточний обмiн з НАТО вiдповiдною iнформацiєю з обмеженим доступом, що є передумовою поглибленого спiвробiтництва України з НАТО.

 

Цiлi

 

III.1 повна iмплементацiя Угоди про безпеку мiж Урядом України та НАТО, зокрема затвердження та iмплементацiя LПравил поводження та забезпечення охорони iнформацiї НАТО з обмеженим доступом¦;

 

III.2 покращання системи взаємного захисту iнформацiї з обмеженим доступом, включаючи дiяльнiсть Центру реєстрацiї секретних документiв НАТО;

 

III.3 досягнення домовленостей з НАТО, якi нададуть можливiсть обмiну з НАТО iнформацiєю з обмеженим доступом в галузi вiйськового планування i реформи;

 

III.4 модернiзацiя державних систем телекомунiкацiї та iнформацiї, по яких може передаватися iнформацiя НАТО з обмеженим доступом, вiдповiдно до вимог i стандартiв НАТО;

 

III.5 розробка i проведення навчальних програм для особового складу у рiзних галузях iнформацiйної безпеки.

 

РОЗДIЛ IV. ПРАВОВI ПИТАННЯ

 

Принципи

 

Україна i надалi проводитиме огляд свого чинного законодавства для визначення вiдповiдностi правилам i нормам НАТО.

 

Цiлi

 

IV.1 перегляд законiв i пiдзаконних актiв та мiжнародних договорiв для спрощення надання Українi допомоги з боку НАТО або держав-членiв в усiх видах спiвробiтництва України з НАТО, як на урядовому, так i на неурядовому рiвнях;

 

IV.2 забезпечення повної iмплементацiї угод мiж Україною i НАТО, включаючи Угоду про безпеку, Угоду мiж державами-учасницями Пiвнiчно-Атлантичного Договору та iншими державами, якi беруть участь у Програмi ?Партнерство заради миру¦, щодо статусу їх збройних сил, Меморандум про взаєморозумiння про забезпечення пiдтримки операцiй НАТО з боку України i запланований Меморандум про взаєморозумiння щодо стратегiчних авiаперевезень;

 

IV.3 вдосконалення законодавства України у сферi регулювання промислового виробництва, пов-язаного з обороною, з метою його наближення до норм i стандартiв НАТО (права власностi, захист iнформацiї з обмеженим доступом, державнi гарантiї виробникам i пiдрядникам, умови iноземних iнвестицiй в ОПК, фiнансування проектiв, законодавство та процедури експортного контролю);

 

IV.4 створення правової та органiзацiйної бази спiвробiтництва мiж Україною i НАТО у галузi озброєнь, оборонних дослiджень i технологiй;

 

РОЗДIЛ V. МЕХАНIЗМИ IМПЛЕМЕНТАЦIЇ

 

Україна щорiчно представлятиме свiй проект Цiльового плану (ЦП) для досягнення принципiв i цiлей, викладених в Планi дiй (ПД).

 

У рамках Комiсiї Україна-НАТО (КУН) країни-члени НАТО надаватимуть поради щодо запропонованих конкретних заходiв та термiнiв виконання, а КУН погоджуватиме усi спiльнi заходи Україна-НАТО. Пiсля цього, Україна затверджуватиме на найвищому рiвнi свiй ЦП, який включатиме як спiльнi заходи України з НАТО, погодженi КУН, так i внутрiшнi заходи.

 

Рiчнi плани i програми iснуючих i нових Спiльних робочих груп, зокрема СРГ ВР, Робочий план Вiйськового комiтету Україна-НАТО, а також робочi плани i програми iнших вiдповiдних спiльних робочих органiв/груп Україна-НАТО i надалi визначатимуть рамки та ключовi елементи спiвробiтництва мiж Україною i НАТО з метою досягнення визначених цiлей та орiєнтирiв.

 

Україна повнiстю користуватиметься iснуючими механiзмами КУН i ПЗМ для сприяння досягненню цiлей, визначених у Планi дiй. Хоча основну вiдповiдальнiсть несе Україна, країни-члени НАТО продовжуватимуть пiдтримувати реформи шляхом надання допомоги i ознайомлення з власною оцiнкою i досвiдом.

 

КУН щорiчно розглядатиме результати виконання цiлей Плану дiй, включаючи реалiзацiю спiльних заходiв України з НАТО та заходiв, що їх Україна здiйснила сама згiдно ЦП. Доповiдь про здiйснену роботу готуватиметься Мiжнародним секретарiатом/Мiжнародним вiйськовим штабом та передаватиметься для коментарiв держав-членiв i України. Проводитимуться пiдсумковi пiврiчнi та рiчнi спiльнi засiдання Полiтичного комiтету та Полiтико-вiйськового керiвного комiтету у форматi КУН, пiсля чого проект щорiчної Доповiдi про здiйснену роботу передаватиметься до вiдома послiв КУН. Пiсля цього Доповiдь передаватиметься до вiдома мiнiстрiв закордонних справ КУН.