Як взаємодіяти з людьми, що пережили полон
Російсько-українська війна супроводжується системними порушеннями
міжнародного гуманітарного права: ворог утримує наших полонених у
нелюдських умовах, застосовує жорстокі тортури та психологічний тиск. Такий
досвід глибоко впливає на людину – порушує базове відчуття безпеки, довіру
до світу та інших людей, змінює сприйняття часу, простору і власних кордонів.
Після звільнення в людини можуть проявлятися симптоми депресії,
тривожність, ПТСР, проблеми з пам’яттю, емоційна нестабільність, почуття
вразливості й самотності. Унаслідок довготривалої травматизації також можуть
розвиватися надмірний страх смерті, панічні атаки, проблеми з пам’яттю,
увагою, труднощі з регуляцією емоцій, болючі спогади, нічні жахи тощо.
Тому у взаємодії з людьми, які пережили полон, важливо поважати тілесні й
психологічні кордони, не торкатися її без дозволу, не ставити з порожньої
цікавості болісних запитань, уникати будь-яких проявів контролю тощо.
Працівникам міграційної служби, які надають послуги з оформлення
паспортних документів, чітко усвідомлюють: для людей, що пережили полон,
навіть звичайна адміністративна процедура може бути емоційно складною.
Очікування в черзі, перевірка даних чи уточнювальні запитання можуть
сприйматися, як загроза чи повторення травматичного досвіду контролю. Проте
доброзичливе ставлення, повага до людини, готовність підтримати та надати
необхідну допомогу у максимально доброзичливий спосіб позитивно
впливають на психо-емоційний стан відвідувача.
Ті, хто пережили полон – насправді люди великої сили духу, стійкості та жаги
життя. Їхній шлях відновлення довгий й потребує підтримки, розуміння та
поваги суспільства на всіх рівнях. Не зашкодити й натомість взаємодіяти
максимально коректно, бути делікатними та уважними – завдання кожного з
нас.
Більше інформації у «Довіднику безбарєрності» тут: https://lnk.ua/k4kjaQzNLи .
Управління ДМС у
Чернівецькій області
